![]() |
Немовби згаслими ночами
Блукають райдужнії дні,
Як руки тягне син до мами,
Отак здається - ми одні.
Так ніби гірко скрипка плаче,
Буває туга і печаль
І, як сліпий не буде зрячим
Ми помиляємось нажаль...
Тоді здається, що не чує
Святий Господь моє "прошу",
Але не змовку... " АЛІЛУЯ ! "
Я сотні раз прошепочу !
Немовби світло зачинили,
Тобі здається ти один,
Але життя не зупинилось,
Не зламний в Бозі часу плин !
В безодні зла, так, ніби в ямі
Я, як ув`язнений живу,
Але то все лише в уяві,
То мара, сон... не наяву !
Я не один, лукавий бреше,
Бо, знаю Істину просту -
Любов Твою ніхто не зверше -
Надійну... радісну...святу !!!
Комментариев нет:
Отправить комментарий